Купальська ніч

Пахощі Купальська ніч — трав’яний і пряний аромат звіробою, материнки та деревію. Сучасне відтворення давнього українського звичаю обкурювання травами.

Купальська ніч — час, коли трави досягають піку своєї сили. По них вирушали на світанку, доки не зійшла роса — у луки, ліси й на гірські полонини, туди, «де крику півня не чути». 

Зібране зілля не лише сушили на ліки. Ним обкурювали. Дим купальських трав очищував дім, відганяв хворобу й лихе око. Обкурювали хворих, а при важких пологах — породіль. На Гуцульщині обкурювали худобу, щоб уберегти від чарів. На Поліссі та Надсянні корів підкурювали торішнім зіллям ще напередодні свята. Зілля зберігали цілий рік — до наступного Івана.

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum). У народі — Іванове або святоянське зілля. Цвіте яскраво-жовтим з червня. Один із головних оберегів купальської ночі — відганяв злих духів і лихе око.

Материнка звичайна (Origanum vulgare). У народі — душиця. Цвіте рожево-ліловим з липня. На Купала нею оберігали дівчат від нечистої сили. Символ материнської любові й дитячого здоров’я.

Деревій звичайний (Achillea millefolium). У народі — кривавник. Здавна ним спиняли кров. Цвіте дрібними білими квітами з червня. Вплітали у купальський вінок.

Час тління ~45 хв/паличка